В Україні стало жорстокішим покарання за водіння в нетверезому стані. 7 липня Верховна Рада прийняла закон про посилення адміністративної відповідальності за водіння в нетверезому вигляді, в стані наркотичного сп’яніння або під впливом лікарських препаратів.

До цього дня штраф за водіння у нетверезому стані становив 3400 гривень. Тепер українці, які сіли за кермо напідпитку і попалися вперше, платитимуть штраф 10 тисяч 200 гривень. До того ж водіїв за таке порушення позбавляють права керування на 1 рік. За повторні порушення покарання ще суворіші: 20 400 гривень і 40 800 гривень за другу і третю спробу сісти п’яним за кермо. При цьому водіїв будуть додатково карати позбавленням прав на три роки та 10 років відповідно.

Закон про збільшення штрафів за водіння в нетверезому стані діє в Україні вже більше місяця. За словами координатора Національної програми з попередження дорожньо-транспортного травматизму дітей та молоді “Traffic Challenge” Ольги Дробишевої, питання підвищення штрафів для нетверезих водіїв в Україні давно назріло і все гострішало – це підтверджує і статистика правоохоронних органів. Проте деякі принципово важливі моменти, які є нормою у Європі та інших країнах, в яких ефективно ведеться боротьба з цією проблемою, Україна мала б врахувати.

“По-перше, необхідна диференціація відповідальності від ступеню сп’яніння – тобто кількості проміле алкоголю в крові. – Пояснює Ольга Дробишева. – По-друге, при сильному сп’янінні або повторних порушеннях, а особливо в разі вчинення ДТП, важливо застосовувати не тільки штраф або вилучення прав, а більш суворі засоби покарання: арешт, виправні роботи, конфіскацію транспортного засобу аж до кримінальної відповідальності”.

Щоб було зрозуміліше, варто подивитись як карають п’яних водіїв за кордоном. У Китаї та Таїланді взагалі є практика застосування найвищої міри покарання до водія, що вчинив аварію в нетверезому стані – це дійсно суворе ставлення (звісно, в Україні ніхто до цього не закликає, але факт залишається фактом).

У Німеччині за понад 0,114 відсотка алкоголю в крові позбавляють прав на строк від півроку, але щоб повернути їх необхідно отримати спеціальний дозвіл у психолога, на отримання якого можна витратити роки. А якщо у ДТП є постраждалі, то винуватцю світить в’язниця.

У Франції, окрім високих штрафів та кримінальної відповідальності до 10 років в’язниці в разі тяжких наслідків аварії, є вимога до всіх водіїв мати при собі набір для перевірки алкоголю у крові, за відсутність якого – штрафують.

А ось у Литві, наприклад, при повторному порушенні можливий арешт до 30 діб а також конфіскація транспортного засобу.

У сусідній Білорусі, якщо перевищив норму 0,04 проміле вперше – водій має сплатити 12500 доларів та позбудеться прав на 3 роки, а за рецидив – передбачена кримінальна відповідальність.

“Отож, третє, на чому ми наполягаємо – це введення кримінальної відповідальності для особливо зухвалих порушників. – Продовжує Ольга Дробишева.- І четверте, це превентивна робота – те, що може призвести до найшвидшого ефекту зниження кількості порушень (і в цьому питанні в нашій країні є свій переконливий досвід). Насамперед це стосується не тільки навчання, а систематичних профілактичних рейдів. Не таких, коли у будь-яких кущах сидить поліцейський, а прозорих запланованих та організованих на певних територіях, а в певні дні – гучних, з висвітленням результатів у ЗМІ.
Проте для цього всього, зрозуміло, потрібен час, законодавче підґрунтя та політична воля. І з огляду на те, що вже зараз ми бачимо перші кроки у вигляді прийнятих змін до закону ми віримо в те, що незабаром прийдуть і зміни, на яких я щойно наголосила, оскільки без цього нас до ЄС – не пустять, а саме зараз відбувається активна імплементація українських норм БДР до європейських”.

Відповідно до Європейських норм, і з метою зменшення кількості ДТП програма Traffic Challenge ініціювала Національне дослідження: «Методика оцінювання вартості життя українців та оцінка реальних збитків від ДТП».

Річ у тім, що у Європейському союзі підрахували, що Україна щорічно втрачає в результаті дорожніх аварій більше 4 млрд доларів. Йдеться про “вартість життя” громадян, які постраждали в аваріях. У цю суму входять витрати на інфраструктуру, евакуацію, госпіталізацію, лікування, а також недоотриманий прибуток держави від втрати працездатності потерпілих.

Якщо витрачати хоча б 5-10% від цієї суми щороку (а це до 400 млн. доларів) на превентивні заходи, то можна буде заощадити набагато більше. Не кажучи вже про збережені людські життя, які є безцінними.

У Європі вже давно існують цифри, що визначають вартість життя людини, яка загинула в ДТП. В Україні офіційного показника поки немає.

“Ми оцінюємо дві категорії. Перше – це вартість життя, друга – це збитки. Вони оцінюються трішки по-різному. Знання про вартість життя дозволить вам зрозуміти свою власну цінність, зрозуміти, чого вимагати від державних органів, від людини, яка заподіяла вам шкоду, від страхових компаній в разі, якщо ви застраховані і маєте отримати відшкодування. Адже в нашій країні, за наближеними оцінками, виплати за втрату життя, чи здоров’я становлять лише 1%-5% від тих сум, які мали би бути виплаченими”. – Пояснює Ольга Дробишева.

За словами організаторів проекту , досвід спілкування з різними учасниками дорожнього руху показує, що люди переважно не знають як оцінити своє життя. Більшість каже, що воно нічого не варте. Тобто наші люди цінують та обраховують не своє життя, а ціну втраченого майна. Тож постає питання: якщо у людини в голові немає власної цінності, то хто інший її цінуватиме?

За словами експерта з Литви що консультує дослідження, яке ініціювала програма “Traffic Challenge”, вартість життя і кількість ДТП взаємопов’язані: чим більше вартість життя і усвідомлення людей цієї вартості, тим менше ДТП. Бо така людина більше цінує власну безпеку. А чим вартість менша, тим людина частіше ризикує.

Консультує дослідження президент Міжнародного центру безпеки дорожнього руху доктор Алан Росс. У дослідженні залучені ряд наукових інститутів, науковці-економісти, демографи, а також юристи, представники страхового ринку.

Завірить об’єктивність та авторитетність дослідження аудиторська компанія BDO, що входить до п’ятірки найбільших світових аудиторів.