Нехай кожна дитина в Україні почуватиметься захищеною - створено рекомендації для шкільних кабінетів безпеки

Київ. 17 серпня. В Україні вперше розроблено детальний візуальний посібник для адміністрацій шкіл по облаштуванню класів безпеки «Рекомендації з оснащення та облаштування кабінетів безпеки закладів освіти 1-3 ступенів».

Завантажити брошуру “Рекомендації з облаштування класів безпеки”

Завантажити усі макети для класів безпеки [Google Drive]

Класи безпеки мають бути створені та облаштовані усіма закладами освіти України на виконання Наказу Міністерства освіти та науки України № 135 від 10 лютого 2023 року «Деякі питання створення та функціонування класів безпеки у закладах освіти», Наказу МОН України № 589 від 18 травня 2023 року «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту МОН України на 2023 рік», Розпорядження Кабінету міністрів України № 301-р від 07 квітня 2023 року «Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти» та Розпорядження Кабінету міністрів України № 370-р від 25 квітня 2023 року «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту України на 2023 рік».

“Головною ідеєю документу «Рекомендації з облаштування та оснащення класів безпеки закладів освіти 1-3 ст» є створення універсального місця, де дитина будь-якого віку має знайти допомогу та відповіді на питання, пов’язані із ризиками для її життя та здоров’я», – заявила Ольга Дробишева, ініціаторка проєкту, засновниця Safety Park та Національної програми з попередження дорожньо-транспортного травматизму Traffic Challenge.

Аби визначити, які інструменти та інформація мають рятувати українських школярів, варто звернутися до статистики – так, за даними Держстату, в Україні за 2021 рік через зовнішні причини померли 1100 людей віком від 0 до 19 років (з них 492 до 14 років). Основними причинами загибелі дітей є ДТП (108), вбивство (62), утоплення (95) та самогубство (26).

Згідно з даними страхової компанії “Граве Україна Страхування життя”, до топ-5 причин звернень по відшкодуваннях по здоров’ю належать травми. “Травматизм – головний фактор ризику дітей, найбільша кількість звернень до нас з причини травматичних ушкоджень припадає на вікову групу дітей 10-13 років. В нашій практиці це 80% від усіх випадків травмування застрахованих дітей у групі від 6 до 18 років, як на початку 2023 року, так і попереднього 2022-го року. Також досить часто травмуються підлітки (14-17 років) – на цю вікову групу припадають 16-18% звернень. Ситуація по дітям молодшого шкільного віку (6-9 років) значно краща – це 2-4% страхових випадків саме по травмі. Тобто найбільше травмуються діти, що вже не знаходяться під постійним наглядом дорослих. А це означає, що вони мають правильно реагувати, аби не посилити тяжкість ушкодження та його наслідки. Тому виглядає так, що підготовка дітей до поведінки при травмі актуальна та, навіть, необхідна, якщо ще й взяти до уваги ризики війни, коли поруч із дитиною може не опинитися дорослого, здатного допомогти і, навпаки, дитина цього віку цілком може надати першу допомогу дорослій людині”, – розповіла Ірина Бондаренко, PR-директорка СК “Граве Україна Страхування життя”.

З огляду на опитування здобувачів освіти у Австрії, Великобританії, Німеччині, Франції, США та Ізраїлю, яке проводилося в рамках підготовки даного документу, було підтверджено гіпотезу експертів, що здобуття практичних навичок з безпеки є пріоритетним форматом безпекової освіти та формування сталих поведінкових звичок. Тому рекомендації орієнтовані на створення простору (класу безпеки) для проведення практичних занять, відпрацювань алгоритмів поведінки, «занять на підлозі», інтерактивних вправ та групових сесій.

“Наші шкільні офіцери не проводять лекцій для дітей, це взагалі не запам’ятовується. Ми займаємося інтерактивно – зазвичай це ігри або якісь активності, тому постійно потрібен інвентар, який дитина може побачити вживу та доторкнутися. Саме тому і потрібні такі класи безпеки, щоб не тільки поліція, але й інші експерти могли навчати дітей безпеки. Багато шкіл мають можливість і хочуть зробити такі класи, але не знають, з чого почати, що там повинно бути, саме тому такий посібник дуже помічний”, – зазначила Катерина Гладчук, начальниця відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції.

“З нашого досвіду, серед основних факторів ризику дитячого травматизму – необізнаність в правилах безпеки. Безпека – це практика, тільки напрацьовані навички рятують життя. Наявність цього документу дозволить нам зробити навчання дітей більш цікавим та ефективним. Це спонукатиме їх до більшого залучення та допоможе отримати необхідні навички швидше і якісніше“, – підкреслила Надія Ситник, експертка проєкту, заступник начальника відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, капітан поліції.

Цікаво, що у рекомендованих планах розміщення та меблевого облаштування класів безпеки немає парт і передбачено кілька варіантів занять з вільним центром приміщення. “Експерти проєкту серед бажаних сценаріїв занять зазначали саме активне навчання, тому моїм завданням було створити такий освітній простір, в якому можна було б здобувати практичні безпекові навички в різних форматах – проводити і лекції, і активні тренування. Також було важливо розробити такі меблі, в яких поміститься весь необхідний інвентар, і при цьому щоб був зручний доступ до матеріалів”, – зазначив Богдан Шкрогаль, архітектор проєкту, засновник архітектурної майстерні SHAW «Архітектурна майстерня Шкрогаль».

“З початку 2023 року в Україні потонуло 67 дітей. Зазвичай причиною трагедії є стрес, коли дитина не знає, що робити в таких ситуаціях. Навички справді рятують. Звичайно, не кожна школа має басейн, та не кожна родина може собі дозволити водити дитину в приватні басейни. Але вихід існує – світова практика така, коли безпеці на воді навчають у форматі сухого плавання. По суті, це комплекс тренувань, що імітують цей самий процес у воді, але виконуються на суші. М’язи задіюються ті ж самі, інше лише середовище. Додатково включаються ще деякі вправи, які покращують загальний рівень фізичної підготовки та розвивають силу, витривалість, швидкість, спритність і гнучкість. Такі вправи є ефективною профілактикою травм та нещасних випадків на воді”, – впевнений Денис Пікалов, голова ВГО «Українська федерація лайфсейвінгу», координатор програми «Пляжний патруль», асоційований член Міжнародної федерації лайфсейвінгу.

Одним з головних акцентів облаштування класів безпеки у рекомендаціях є безпека руху – це і плакат зі сліпими зонами, і інфографіка про швидкість та помітність на дорозі, і чи не найширший перелік демонстраційних експонатів. “Зазвичай про сліпі зони кажуть, коли мають на увазі себе. А чи впевнені ви, що вас бачить інший водій? Чи не знаходитеся ви в його сліпій зоні? Як впевнитися, коли їдеш позаду і хочеш зробити маневр, що водій попереду тебе бачить? Треба подивитися у бічне дзеркало водія, якщо ви його бачите, то й він також вас бачить. Це проста та дієва практика, що допоможе уникнути ДТП, але навіть деякі дорослі про неї не знають. Саме тому важливо проводити практичні заняття з ПДР і для дітей, які сьогодні дуже кмітливі та швидко засвоюють багато нової інформації. Через дітей можна посилити відповідальність та усвідомленість батьків, і в цілому нашого суспільства”, – впевнена Юлія Федорко, менеджерка відділу корпоративних комунікацій та КСВ Winner Group Ukraine.

“Крім загальновідомих явищ, що становлять небезпеку для дітей, з 2014 року Україна є зоною постійних бойових дій та мінної небезпеки. Тому на рівні з отриманням навичок цивільної безпеки в умовах, що склалися, є необхідність отримання дітьми знань та навичок мінної безпеки, поведінки під час шутінгу, самотерапія та взаємодія з особами з ПТСР, а також підготовка до хімічної та ядерної небезпек. Саме тому ми вважаємо, що розроблені рекомендації повинні стати золотим стандартом при створенні класів безпеки в навчальних закладах України”, – підкреслила Ольга Дробишева.

Дитина має знати, як поводитися за потреби екстреної евакуації, особливо дитина, що живе в країні, де йде війна – тому розробники документа пропонують у якості одного з ключових візуальних елементів оснащення класу – плакат з переліком речей, які має зібрати людина, щоб вижити кілька днів в умовах переміщення. Цей матеріал створено на основі міжнародного алгоритму BUG OUT BAG. У рекомендаціях передбачені готові візуальні рішення інформаційних матеріалів, локальна бібліотека, перелік посилань для самоопрацювання та «Зона приватності. Пріоритетними темами візуалізацій обрані домедична допомога, безпека дорожнього руху, психологічна та статева безпека, безпека на воді, поведінка в надзвичайних ситуаціях.

Нехай кожна дитина в Україні почувається захищеною!

Довідка

«Рекомендації з оснащення та облаштування кабінетів безпеки закладів освіти 1-3 ступенів» створено за підтримки Департаменту патрульної поліції, ДСНС України та МОЗ України із залученням профільних експертів за різними напрямками безпеки.
До документу додаються посилання з вихідними файлами широкоформатних макетів та макети інфографік, які знаходяться у вільному безкоштовному доступі. Сам документ також викладений публічно для вільного використання.
Відповідає українським та міжнародним стандартам, санітарним нормам.